Я - легенда!

Буратино

2 февраля 2010 в 09:22

Я-Я

Ну що сказати. Чергова, так би сказати екранізація книги, зокрема Річарда Метісона "Я легенда". Так от, ті хто читав цю книгу, а потім переглянув фільм буде просто вражений, який-то треба мати талант, щоби маючи добру літературну основу, викинути з неї для свого недолугого сценарію саму ідею - стержень, те, заради чого варто було екранізувати цю книгу, одним словом випотрошити кнугу і залишили від неї один спомин про зомбульчиків( в фільмі, це такі собі компютерним способом зроблені хируни в шортиках однакового покрою).
А тепер про сам фільм, його основну ідею і чому воно легенда.
Якщо коротко, то фільм про те, як в самотньому Ньюйорку, останній на планеті Уіл Сміт боровся із власною нудьгою, хандрою та інш. дрібними психрозладами, і як він себе розважав на протязі трьох років до моменту Ч.
По ходу сценарію Уіл Сміт в боротьбі з цією психологічною фігнею розважає себе в такі способи, - ганяє 500 оленів по місту на Ford Mustang Shelby GT500 при швидкості 200км на год., грає в гольф на крилі літачка, балакає з манекенами, купає пса, слухає регівських співанок, переглядає новини 3-хрічної давності. Є в нього ще одна розвага, він ПРИДУМУЄ (не винаходить!) вакцину проти зомбацтва, бо три роки тому людство зробило собі прививку проти раку і успішно трансформувалося в зомбульчиків, а разом з громадянами США трансформувався і веь їхній гардероб в короткі шортики однакового покрою і фасону...
Три роки колишні громадяни США, а тепер зомбулики, жили в мирі та злагоді з Уілом, і прожили би Уіл та його пес до 90 літ, і померли би вони обнявшись в один день та час в білосніжній акриловій ванні, якби не одна запорота бочина - Уіл Сміт зайшов надто далеко в своїх розвагах... ну і пішла жара, тобто екшен.
Якщо раніше для своїх розваг-експериментів Уіл використовував хомячків-зомбячків, то на третьому році розваг йому забракло чогось серйознішого. І от одного погожого сонячного дня, при допомозі кавалка брезенту, шнурка, фургона і чотирьох кубиків власної крові до його рук потрапив зомбосапієнс, та не просто зобосапієнс а зомбокурва. Тут як виявилося на весь цей чоловічий зомболенд в коротких шортиках однакового покрою припадала тільки одна зомбобаба, яку і умикнув для своїх експериментів Уіл Сміт. Зрозуміла річ, зомбомужичкам це дуже не сподобалося і почали вони требувати повернути їхню єдину бабу, інакше вони будуть требувати Уілової смерти. Та Уіл Сміт мужик також не простий -він пішов на принцип, в результаті чого здох його улюблений пес. Тут Уіла клемить остаточно, так як він розуміє, що залишок свого життя йому доведеться досипати самому, в білосніжній акриловій ванні. Оскільки Уіл Сміт мужик принциповий, то він оголошує зомбуликам вендетту, в результаті чого втрачає свідомість, але не до кінця, бо одним майже прижмуреним оком щось бачить но не чітко.

Маркер

3 января 2010 в 02:26

Мне очень понравился, я считаю что это саымй лучший фильм 2007-го года.

Folegs

26 июня 2009 в 13:43

Супер фильм, особено концовка!)

Viktor Stepanovich

30 ноября 2008 в 12:48

аро

В фильме понравился только Смит и Саманта (правда очень жалко). Сам по себе фильм тяжелый и более одного раза не посмотришь, да и то досмотрел с трудом, просто хотелось узнать, чем всё закончится.

Belliswise

1 сентября 2008 в 23:03

Информация, которая отсутствует у Вас

Сценарий: Марк Протосевич, Акива Голдсмэн (Mark Protosevich, Akiva Goldsman)
Продюсер: Майкл Тэдросс, Эрвин Стофф, Дана Голдберг, Брюс Бэрман (Michael Tadross, Erwin Stoff, Dana Goldberg, Bruce Berman)
Оператор: Акива Голдсмэн, Джеймс Лэсситер, Дэвид Хеймэн, Нил Моритц (Akiva Goldsman, James Lassiter, David Heyman, Neal Moritz)
Композитор: Джеймс Ньютон Ховард (James Newton Howard)
Рейтинг MPAA: R

John

23 июля 2008 в 15:18

Мое мнение: фильм спас Смит. Хорошо сыграл !