Экранизация одноименного романа Ричарда Мэтесона. Одним днем мир рухнул. Всё население планеты начало превращаться в вампиро-подобных существ. Лишь у одного человека по непонятным причинам оказался иммунитет к злосчастной эпидемии. Он хочет выжить, но вся вампирская рать открыла на него охоту.
Ну що сказати. Чергова, так би сказати екранізація книги, зокрема Річарда Метісона "Я легенда". Так от, ті хто читав цю книгу, а потім переглянув фільм буде просто вражений, який-то треба мати талант, щоби маючи добру літературну основу, викинути з неї для свого недолугого сценарію саму ідею - стержень, те, заради чого варто було екранізувати цю книгу, одним словом випотрошити кнугу і залишили від неї один спомин про зомбульчиків( в фільмі, це такі собі компютерним способом зроблені хируни в шортиках однакового покрою). А тепер про сам фільм, його основну ідею і чому воно легенда. Якщо коротко, то фільм про те, як в самотньому Ньюйорку, останній на планеті Уіл Сміт боровся із власною нудьгою, хандрою та інш. дрібними психрозладами, і як він себе розважав на протязі трьох років до моменту Ч. По ходу сценарію Уіл Сміт в боротьбі з цією психологічною фігнею розважає себе в такі способи, - ганяє 500 оленів по місту на Ford Mustang Shelby GT500 при швидкості 200км на год., грає в гольф на крилі літачка, балакає з манекенами, купає пса, слухає регівських співанок, переглядає новини 3-хрічної давності. Є в нього ще одна розвага, він ПРИДУМУЄ (не винаходить!) вакцину проти зомбацтва, бо три роки тому людство зробило собі прививку проти раку і успішно трансформувалося в зомбульчиків, а разом з громадянами США трансформувався і веь їхній гардероб в короткі шортики однакового покрою і фасону... Три роки колишні громадяни США, а тепер зомбулики, жили в мирі та злагоді з Уілом, і прожили би Уіл та його пес до 90 літ, і померли би вони обнявшись в один день та час в білосніжній акриловій ванні, якби не одна запорота бочина - Уіл Сміт зайшов надто далеко в своїх розвагах... ну і пішла жара, тобто екшен. Якщо раніше для своїх розваг-експериментів Уіл використовував хомячків-зомбячків, то на третьому році розваг йому забракло чогось серйознішого. І от одного погожого сонячного дня, при допомозі кавалка брезенту, шнурка, фургона і чотирьох кубиків власної крові до його рук потрапив зомбосапієнс, та не просто зобосапієнс а зомбокурва. Тут як виявилося на весь цей чоловічий зомболенд в коротких шортиках однакового покрою припадала тільки одна зомбобаба, яку і умикнув для своїх експериментів Уіл Сміт. Зрозуміла річ, зомбомужичкам це дуже не сподобалося і почали вони требувати повернути їхню єдину бабу, інакше вони будуть требувати Уілової смерти. Та Уіл Сміт мужик також не простий -він пішов на принцип, в результаті чого здох його улюблений пес. Тут Уіла клемить остаточно, так як він розуміє, що залишок свого життя йому доведеться досипати самому, в білосніжній акриловій ванні. Оскільки Уіл Сміт мужик принциповий, то він оголошує зомбуликам вендетту, в результаті чого втрачає свідомість, але не до кінця, бо одним майже прижмуреним оком щось бачить но не чітко.
В фильме понравился только Смит и Саманта (правда очень жалко). Сам по себе фильм тяжелый и более одного раза не посмотришь, да и то досмотрел с трудом, просто хотелось узнать, чем всё закончится.
Сценарий: Марк Протосевич, Акива Голдсмэн (Mark Protosevich, Akiva Goldsman) Продюсер: Майкл Тэдросс, Эрвин Стофф, Дана Голдберг, Брюс Бэрман (Michael Tadross, Erwin Stoff, Dana Goldberg, Bruce Berman) Оператор: Акива Голдсмэн, Джеймс Лэсситер, Дэвид Хеймэн, Нил Моритц (Akiva Goldsman, James Lassiter, David Heyman, Neal Moritz) Композитор: Джеймс Ньютон Ховард (James Newton Howard) Рейтинг MPAA: R
Мировое признание детективов писателя Стива Ларссона из серии «Милленниум» стало предначертанием их будущей экранизации. В настоящее время данный проект активно подготавливается к производству...
2 февраля 2010 в 09:22
Я-Я
Ну що сказати. Чергова, так би сказати екранізація книги, зокрема Річарда Метісона "Я легенда". Так от, ті хто читав цю книгу, а потім переглянув фільм буде просто вражений, який-то треба мати талант, щоби маючи добру літературну основу, викинути з неї для свого недолугого сценарію саму ідею - стержень, те, заради чого варто було екранізувати цю книгу, одним словом випотрошити кнугу і залишили від неї один спомин про зомбульчиків( в фільмі, це такі собі компютерним способом зроблені хируни в шортиках однакового покрою).
А тепер про сам фільм, його основну ідею і чому воно легенда.
Якщо коротко, то фільм про те, як в самотньому Ньюйорку, останній на планеті Уіл Сміт боровся із власною нудьгою, хандрою та інш. дрібними психрозладами, і як він себе розважав на протязі трьох років до моменту Ч.
По ходу сценарію Уіл Сміт в боротьбі з цією психологічною фігнею розважає себе в такі способи, - ганяє 500 оленів по місту на Ford Mustang Shelby GT500 при швидкості 200км на год., грає в гольф на крилі літачка, балакає з манекенами, купає пса, слухає регівських співанок, переглядає новини 3-хрічної давності. Є в нього ще одна розвага, він ПРИДУМУЄ (не винаходить!) вакцину проти зомбацтва, бо три роки тому людство зробило собі прививку проти раку і успішно трансформувалося в зомбульчиків, а разом з громадянами США трансформувався і веь їхній гардероб в короткі шортики однакового покрою і фасону...
Три роки колишні громадяни США, а тепер зомбулики, жили в мирі та злагоді з Уілом, і прожили би Уіл та його пес до 90 літ, і померли би вони обнявшись в один день та час в білосніжній акриловій ванні, якби не одна запорота бочина - Уіл Сміт зайшов надто далеко в своїх розвагах... ну і пішла жара, тобто екшен.
Якщо раніше для своїх розваг-експериментів Уіл використовував хомячків-зомбячків, то на третьому році розваг йому забракло чогось серйознішого. І от одного погожого сонячного дня, при допомозі кавалка брезенту, шнурка, фургона і чотирьох кубиків власної крові до його рук потрапив зомбосапієнс, та не просто зобосапієнс а зомбокурва. Тут як виявилося на весь цей чоловічий зомболенд в коротких шортиках однакового покрою припадала тільки одна зомбобаба, яку і умикнув для своїх експериментів Уіл Сміт. Зрозуміла річ, зомбомужичкам це дуже не сподобалося і почали вони требувати повернути їхню єдину бабу, інакше вони будуть требувати Уілової смерти. Та Уіл Сміт мужик також не простий -він пішов на принцип, в результаті чого здох його улюблений пес. Тут Уіла клемить остаточно, так як він розуміє, що залишок свого життя йому доведеться досипати самому, в білосніжній акриловій ванні. Оскільки Уіл Сміт мужик принциповий, то він оголошує зомбуликам вендетту, в результаті чого втрачає свідомість, але не до кінця, бо одним майже прижмуреним оком щось бачить но не чітко.
0 / 0
Полезное сообщение?
3 января 2010 в 02:26
Мне очень понравился, я считаю что это саымй лучший фильм 2007-го года.
0 / 0
Полезное сообщение?
26 июня 2009 в 13:43
Супер фильм, особено концовка!)
1 / 0
Полезное сообщение?
30 ноября 2008 в 12:48
аро
В фильме понравился только Смит и Саманта (правда очень жалко). Сам по себе фильм тяжелый и более одного раза не посмотришь, да и то досмотрел с трудом, просто хотелось узнать, чем всё закончится.
0 / 0
Полезное сообщение?
1 сентября 2008 в 23:03
Информация, которая отсутствует у Вас
Сценарий: Марк Протосевич, Акива Голдсмэн (Mark Protosevich, Akiva Goldsman)
Продюсер: Майкл Тэдросс, Эрвин Стофф, Дана Голдберг, Брюс Бэрман (Michael Tadross, Erwin Stoff, Dana Goldberg, Bruce Berman)
Оператор: Акива Голдсмэн, Джеймс Лэсситер, Дэвид Хеймэн, Нил Моритц (Akiva Goldsman, James Lassiter, David Heyman, Neal Moritz)
Композитор: Джеймс Ньютон Ховард (James Newton Howard)
Рейтинг MPAA: R
0 / 1
Полезное сообщение?
23 июля 2008 в 15:18
Мое мнение: фильм спас Смит. Хорошо сыграл !
0 / 1
Полезное сообщение?