Горькая жатва Гіркі жнива (Bitter Harvest)

oKino:
0
0/10
из 10
Смотреть трейлер
Сюжет
Жизнь молодого парня и его любимой меняется навсегда в 1933-м, когда их семья и земляки становятся жертвами голодомора и сталинских репрессий. Это история о любви вопреки смерти, непреодолимой воли к жизни и духе борьбы. Фильм снят канадскими кинематографистами в Украине с участием известных голливудских, европейских и украинских актеров.
Трейлер №3 (украинский дублированный)
Кадры
Рецензии

Історія, яка не повинна повторитися


Фільм Джорджа Менделюка «Гіркі жнива», що відсилає до однієї з найтрагічніших сторінок української історії, порушує важкі питання, на деякі з яких досі не дали відповіді, складно оцінити цілком об'єктивно, як кіновитвір у чистому вигляді. Може, когось це вдасться, щиро за нього порадію, але я сам на таку об'єктивність не претендую.
Для мене є важливим, що фільм Менделюка тепер існує як такий. Він потрібен головним чином як нагадування про трагедію, яка не повинна була статися в XX столітті, а також як застереження щодо того, що вона аж ніяк не повинна повторитися ні в столітті XXI, ані в наступних. Цинізм, ненависть, жорстокість і витонченість, з якими тодішній режим знищував людей, цілий народ, шокує і жахає. Почуття болю, непоправних втрат залишиться, напевно, ще упродовж десятиліть, і саме вона не в останню чергу має стати гарантією того, що подібного більше не допустять ніде в світі, що претендує на гуманність і цивілізованість. «Гіркі жнива» як нагадування і застереження - це до певної міри вибачає картині недоліки, яких їй, ніде правди діти, не бракує.
Втім, їх вибачає і ще одна важлива обставина: фільм Менделюка спрямовано передусім на західну аудиторію. Він покликаний дохідливо донести українську тему навіть до людей, які, крім назви Україна, геть нічого про неї не знають, а то й стосовно назви не в курсі. Звідси в сюжеті, скажімо, козацькі мотиви в 20 столітті,, які для такого ось неосвіченого західного глядача можуть стати корисним одкровенням, українському ж здадуться дещо наївними, а в гіршому випадку там ще і шароварщину вгледіти можна. Тим самим продиктовано підвищену увагу камери до селянських хат, вбрання, деталей побуту, обрядів: наприклад, згадаємо, скільки екранного часу приділили сцені похорону саме в контексті української традиції. З тієї ж причини у стрічці домінує фолк-музика, народні пісні, а рішення залучити чудові композиції гурту «ДахаБраха» - основна і найвдаліша ідея авторів. Так, нам все це може видаватися наївним і смішним, проте якщо доводиться розповідати з «чистого аркуша», як на мене, ця форма є цілком прийнятною. Тож як лікнеп це кіно можна вважати успішним.
Чого, на жаль, про нього не можна сказати як власне про фільм. Головне, чого не вистачає «Гірким жнивам», - цілісності. Таке враження, що переглядаєш не один фільм, а нарізку чи то кліпів, чи то короткометражок, часом із великою натугою підігнаних в єдине ціле і знятих різними людьми в одних і тих самих локаціях.
Чимало запитань є до сюжету. Епізоди зі Сталіним виглядають штучними і непотрібними - інформацію, яку вони вміщують, можна було спокійно пустити закадровим супровідним текстом, який для більшої емоційності міг начитувати актор. Фінал теж вимальовувався трохи інший, більш чіткий, з якимось висновком, а не такий розмитий, де взагалі геть нічого не зрозуміло. У плані відображення реалій тогочасся теж не все гаразд. Якщо вірити творцям, в 30-і роки все в Україні відбувалося наступним чином: до села вдирався кавалерійський загін Червоної Армії на чолі із комісаром, «наводив лад» і зникав. Життя ж до наступного його набігу тривало, ніби нічого й не сталося - тут і гулянки і безтурботні веселощі, хіба що невеликий напряг із харчами. Але навіть мало обізнаним з українською історією тих років добре відомо, що все було зовсім інакше.
Впало в око й те, що якщо в обрядах, піснях, побуті, вбранні ми справді бачимо Україну, то в постановці боїв - Голлівуд. Сцени боїв зняті майже з повним набором голлівудських прийомів і «фішок», але ж далеко не всі вони вдалі як такі, не кажучи вже про застосування їх до українських реалій.
Не може, за одним дуже приємним винятком, похвалитися картина Менделюк і акторськими роботами. Схибили тут, напевно, всі. До акторів у мене менше претензій, принаймні до основної їх маси. У них щільні графіки, один фільм услід за іншим, а то і паралельно, тож поринути і перейнятися матеріалом не завжди є час, але у випадку із «Гіркими жнивами» це було життєво необхідним. У результаті нібито і не скажеш, що актори поставилися до проекту недбало, але як до прохідного, лише «одного із», - напевне. Натомість ця стрічка вимагала великої душевної віддачі, значно більших емоцій, ніж ми спостерігаємо у ній. І це тим більш прикро, що акторів набрали зовсім не безталанних. Саманту Баркс, наприклад, я вважаю найкращою Епоніною за всю історію екранізацій "Знедолених": у Гупера вона переграла деяких, куди більш розкручених, своїх колег у головних ролях. Емілія Фокс зіграла чудові ролі в «Піаністі», «Мовчи в ганчірочку», «Олені Троянській», а Баррі Пеппер - в «Залізній хватці» та «Порятунок рядового Раяна». Однак у «Гірких жнивах» вони малопереконливі, як і решта. Банально, але режисерові тут треба було бути ініціативнішим, наполегливішим, заразити, захопити, донести до акторів важливість і значення свого задуму. Тим більше, що даний проект для Менделюк був справою дуже особистою, даниною поваги до України, звідки родом його предки. Але щось не пішло, не зрослося, і в результаті ми моментами бачимо аматорський театр не в найкращому варіанті, а моментами - взагалі історичну реконструкцію, де акторство зведено до нуля.
Ну і нарешті, повірити, що хтось із героїв голодує ... Дуже важко, скажімо так. У фільмі жодної виснаженої людини. І це в картині про Голодомор, шановні! Є кілька тіл на вулицях Києва, але загальним планом, камера на них не затримується. І це знову ж таки до питання про те, як треба було акторам перейматися матеріалом під час зйомок «Гірких жнив».
А вже згаданим приємним винятком став у картині Тамер Хассан, який відмінно зіграв того самого червоного комісара та переконав кожною сценою зі своєю участю, що вибір на його користь був влученням у десятку. Але, на жаль, він такий єдиний з-поміж посередніх акторських робіт.
Таким чином, як кіновитвір фільм Менделюка став вельми посереднім видовищем, яке слабо відпрацьовано в низці моментів. І тим не менше, дуже добре, що «Гіркі жнива» зняли.

Написать рецензию
Чтобы написать рецензию необходимо Авторизоваться
Отзывы (2)
Чтобы оставить отзыв необходимо войти на сайт.

2

Вражає! Нарешті зможемо більше відкрити цей рік! Відкрити в новому ракурсі, адже раніше українці дивились на Голодомор лиш через призму документальих фільмів


2

Аж мурашки по коже flushed

Похожие фильмы